Опис країни: Україна така близька, сонячна, рідна і відносно бюджетна для відпочику – щорічно відкриває свої обійми тисячам туристів. Клімат, що не вимагає особливої акліматизації, красива і різноманітна природа, хороші та цікаві екскурсійні можливості, багатопрофільне і дуже доступне лікування як […]
Україна така близька, сонячна, рідна і відносно бюджетна для відпочику – щорічно відкриває свої обійми тисячам туристів. Клімат, що не вимагає особливої акліматизації, красива і різноманітна природа, хороші та цікаві екскурсійні можливості, багатопрофільне і дуже доступне лікування як і раніше забезпечують турам в Україну велику популярність. Не забувайте також про відносно низькі ціни на пляжний відпочинок біля моря і в санаторіях Карпатського регіону. Взимку на Україну їдуть лікуватися в Трускавець, Моршин і Поляну та кататися на гірських лижах в Карпатах. Номерний фонд України досить широкий і різноманітний: від побудованих ще в радянські часи санаторіїв і будинків відпочинку до приватних пансіонатів і сучасних готелів від двох до п’яти «зірок». Територіально країна знаходиться в самому центрі Європи і є однією з найбільших її держав, за площею поступається лише Росії. Площа території України ставитить 603,7 тис.км2, а це – приблизно 5,7% всієї території Європи. Сусідами України на Заході є Словаччина і Польща, на південному Заході – Молдова, Угорщина та Румунія, на півночі – Білорусія, а на південному сході та сході – Російська Федерація. Південь країни омивають води Азовського и Чорного морів. . Населення України складає 42 млн. жителів. Столиця – Київ. Основні курорти: Українські Карпати – гірськолижні курорти Буковель, Драгобрат, Славське, Яремче; лікувальні курорти: Бердянськ, Моршин, Одеса, Поляна, Трускавець; екскурсійні міста: Львів, Херсон, Ужгород, Івано-Франківськ, Дніпропетровськ, Харків, Полтава, Запоріжжя. Переважна більшість населення українці. 27% населення України – представники інших національностей (поляки, росіяни, німці, білоруси, угорці, румуни, молдавани, кримські татари, вірмени, євреї, цигани, узбеки, литовці, словаки, чехи, болгари, азербайджанці, казахи та багато інших). Грошова одиниця країни – Українська гривня (UAH), в 1 гривні 100 копійок.
В Україні функціонує розгалужена мережа всіх видів транспорту: залізничний, автомобільний, морський, річковий, озерний, повітряний, трубопровідний. Усі вони тісно пов’язані між собою і взаємно доповнюють один одного. Провідну роль у вантажообороті посідає трубопровідний транспорт. Друге місце — залізничний.
Пожежна служба: 101, міліція: 102, швидка допомога: 103
Українці — спрадавна хліборобський народ, відтак і традиційна українська культура ґрунтується на цінностях хліборобської праці та шануванні хліба. Любов до хліба відобразилася й у традиційному меню українців, яке у всіх районах України в основному складалося з хлібних страв і борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники, сочники, шулики, потапці, присканці, млинчики, і обрядові – коровай, корочун, лежень, мандрики, паска, гуски, шишки. Доповненням до борошняних страв для наших предків були риба, ягоди, молоко та молокопродукти, олії, рідше – м’ясо. У щоденному побуті м’ясо використовували переважно у вигляді сала та смальцю, а ковбаси й інші м’ясні продукти можна було побачити на столі лише святкового дня — ними ласували зрідка. Так як традиційні страви – це страви в основному повсякденні, то готуватися вони мали легко та швидко, не потребуючи багато часу. Відтак, українська народна кухня взяла свій початок від простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби. Тому й традиційна кухня українців багата великим розмаїттям овочевих страв. Це — і борщ, і капусняк, і голубці, і квашена капуста, і солоні огірки, і гарбузова каша. Любили українці також різноманітні страви з яєць, особливо – яєчню із салом і ковбасою. Оскільки в Україні домашнім вогнищем здавана була вариста піч, то наші предки готували переважно варену, тушковану й печену їжу. Навіть чумаки, які возили сіль з Криму й Приазов’я, та запорозькі козаки у походах робили у землі тимчасову пічечку — кабицю і готували в ній традиційні страви — куліш і кашу, лемішку й галушки. Навіть з упольованої дичини переважно варили юшку, а не смажили її на рожні. Багато зі страв української кулінарії набуло етнічної символіки, яка визначалася насамперед через усвідомлення українцями окремих страв як своєрідного коду національної культури, вписаних в систему етнічної історії. Вони розумілися ними і як зразки найвищих досягнень власного кулінарного мистецтва. Не менш тривалу традицію, ніж традиційні страви, мають і українські традиційні напої. Хоча чаю, кави та горілки наші предки колись не знали, проте добре вміли зробити смачний напій з того, чим тішила їх родюча земля. Так, улюбленими напоями українців з давніх часів були квас і мед. Мед подавали до сочиву на Різдво, медом пригощали на весіллях. Готували його з натурального бджолиного меду шляхом варива з водою, сухими фруктами та ягодами і подальшого бродіння. Такий мед ще називали варенухою. Квас же ж готували з житнього хліба, а також з фруктів і ягід: сирівець (хлібний квас), буряковий, грушевий, яблучний, а також борошняний, як-от ціберей. З напоїв домашнього виробництва поширеними були й солодкі напої – узвари з сушини, або свіжих фруктів чи ягід. З сушених або свіжих яблук, груш, вишень, малини та абрикосів готували наші предки й киселі, холодці та фруктові бабці. Заварювали й пили настої цілющих рослин: м’яти, звіробою, ромашки, липового цвіту. Любили українці й молочні напої – особливо користувалися популярністю пряжене молоко та ряжанка. З появою цукру значно розширився й асортимент напоїв: почали готуватись різні наливки, настоянки, горілки. Із великого різноманіття легендарних українських горілок особливо вирізняється медова горілка з перцем, у якій поєдналися суперечливі смаки, що втілюють багатогранність і непередбачуваність самого життя — гіркість перцю, медовий смак і запашний аромат диких трав. Не забутими є й традиційні калганівка та спотикач. Завдяки сприятливим природним умовам, на теренах України здавна практикувалося виноробство. З давніх-давен ним займалися грецькі колоністи, а в наші часи кримські та одеські вина, закарпатські коньяки відомі в усьому світі.
Що найкраще привезти з України? Давайте подивимося. По-перше, солодощі. Правда, майте на увазі, що прославлений торт «Київський» навряд чи зможе гідно пережити багатоденний переїзд. Якщо у вас з собою немає переносного холодильника, а на дворі розпал літа, торт – не найкращий сувенір. Зате іншому провіанту ні спека, ні довга дорога нітрохи не завадять. Йдеться про алкоголь. Ні для кого не секрет, що на Україні є таке місце, як південь країни, де виробляють чудові вина. Чи не привезти з собою пару-трійку пляшечок? Якість алкогольних напоїв відповідає найвищим стандартам. Такому сувеніру явно зрадіє той, хто знає толк в хорошому спиртному. Крім вин, є на Україні і знаменита горілка. Спеціально для туристів продається вона в красивій подарунковій упаковці – глиняній пляшці. Причому пляшка має зовсім нетрадиційну форму. Часто вона являє собою мініатюрну фігуру козака або навіть булаву. На Україні велика різноманітність дерев’яної і керамічного посуду, розписаної відповідно до національними українськими мотивами. Це теж непоганий сувенір. Посуд можна використовувати за прямим призначенням або використовувати в якості прикраси інтер’єру. Ще одне надбання українських майстринь – вишивка. Останнім часом предмети текстилю, розшиті національними візерунками, стають все більш популярними. Купити собі або своїм близьким одяг, рушник (рушник), сумку, вишиту в національному українському стилі, – теж непоганий варіант. І наостанок ще одна штучка, яка завжди буде нагадувати вам про теплий і гостинний край, – солом’яний бриль. Ця невеликий солом’яний капелюшок по праву може називатися найкращим сувеніром України.
Поширити сторінку
м. Львів, вул. Братів Рогатинців, 12/10
м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 3A
097 416 0070 Viber
093 170 4588
Пн - Пт 10:00 - 19:00
Субота 10:00 - 14:00